ПО РІЗНІ БОКИ БАРІКАД? Автор: Станислав Власенко      Дата: 14.04.2008 01:58      Чи можливо це взагалі? І чи можливо таке, зокрема в Україні?      Девід Вон, керівник проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Україна: верховенство права», стверджує що так. При цьому він спирається на свій 10-річний досвід роботи у сфері розробки, впровадження та оцінки програм реформування судово-правової системи в країнах Європи, Євразії, Африки та Латинської Америки. До речі, Девід Вон має ступень бакалавра російської мови, яку отримав в Університеті штату Вермонт. І старанно вчить українську. Треба сподіватися, що ці знання йому допоможуть.      На відміну від свого шефа Наталія Петрова, яка є заступником керівника проекту, досконало володіє ситуацією в Україні. Адже вона київський адвокат з 10 літнім досвідом практики по справах щодо медіа права, представляла в судах своїх клієнтів – газети і журналістів. Зокрема Наталія Петрова виграла справу свого клієнта влітку 2006 року в Європейському суді з прав людини по статті 10 (свобода вираження поглядів).      Таким чином поєднання міжнародного досвіду зі знанням специфіки нашої країни може принести конкретний результат. Адже за результатами соціологічного опитування журналістів у січні 2007 року 91% опитаних визнали, що висвітлення судової реформи є як раз завданням медіа. Проте ця тематика фактично не представлена на шпальтах газет та в ефірі через необізнаність журналістів з темою (65%), некомерційність таких матеріалів (40%) та позицію менеджменту і власників ЗМІ (33%).      До участі в семінарах, що проходили в Києві, Одесі та Донецьку, були запрошені редактори та журналісти українських ЗМІ, що захотіли підвищити свій фаховий рівень у висвітленні діяльності судів. Тому, що якраз недостатня професійна підготовка журналістів називається суддями як одна з головних перепон у налагодженні взаємовигідних стосунків. Про це, зокрема наголошував голова кваліфікаційної комісії суддів Донецького апеляційного округу Іван Вишневецький.      Досить цікавий аналітичний звіт за результатами моніторингу в Криму презентували вчені харківського інституту прикладних гуманітарних досліджень. Дослідження проводились на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь. Вибір регіону був обумовлений специфікою ситуації щодо відносин ЗМІ та судів. Крим характеризується високим рівнем соціальної напруги. Суди виносять резонансні рішення, що досить часто отримують неадекватне та суперечливе висвітлення в засобах масової інформації.      Поширеність судової проблематики в регіональних ЗМІ є неоднозначною в своїх проявах та суперечливою в оцінках. Так в більшості видань, що були об'єктом моніторингу, майже через номер публікуються різні за формою та змістом публікації, в яких згадуються суди та судові проблеми. В той же час, в соціологічних дослідженнях останніх років домінує негативна оцінка участі ЗМІ у висвітленні судових проблем. Визнається, що це «маргінальна та непопулярна проблематика для журналістів».      Опитування журналістів, проведене в рамках проекту «Україна: верховенство права» показує, що лише 3% опитаних журналістів визнають, що проблеми реформування судової системи представлені в українських ЗМІ «загалом достатньо».      Майже 80 % публікацій це матеріали Інтернет-видань та електронних ЗМІ (радіо та телебачення), які належать до різних жанрів оперативної інформації (новини, хроніки, репортажі тощо). 58 % публікацій є інформацією про конкретні судові справи. Просвітницькі матеріали про роботу суду та огляди законодавства складають лише 15 %. При цьому значна частина цих матеріалів має вузько технічний характер. Аналітичні жанри складають лише 9 % всіх матеріалів. Цікаво, що лише 4 % публікацій підготовлені за участю суддів, а також фахівців-юристів.      Опитування журналістів показало, що лише 6% журналістів визнають, що в українських ЗМІ більше позитивних матеріалів стосовно судової системи, 67 % - "більше негативних", 15% - "приблизно порівну тих і тих". В той же час за даними дослідження лише 25 % публікацій оцінені як негативні ("негативні" - 11 %, "скоріше негативні ніж позитивні" - 14 %). Це свідчить, що в журналістському середовищі існує стійкий стереотип негативної оцінки судової системи. При цьому основний масив негативної інформації про судову систему дають Інтернет-видання (49 %). А ось явно упередженими було визнано 8 % публікацій.      Найбільш численну групу помилок в публікаціях складають неточності як фактографічного так і юридичного характеру (загалом - 35 %). Вони засвідчують, перш за все, прогалини професійної підготовки журналістів.      Симптоматично, що власна інформація стає все менш значимою. Лише 2 % матеріалів базуються на власних спостереженнях за судовим процесом, 5 % - на інтерв'ю з суддями. Тоді як 41 % базується на використанні матеріалів з Інтернету, якість яких досить часто не оцінюється критично.      Ключовим моментом є можливість доступу журналістів на судові засідання. В більшості випадків ця проблема вирішується на стадії до початку судового засідання. Однак досить часто виникають ситуації, коли журналісти потрапляють нас судове засідання без попередньої домовленості. Практично 49 % випадків характеризується відсутністю якихось контактів журналістів та суддів, тобто діє "мовчазна згода" останніх на присутність журналістів. В 22 % ситуацій журналісти просто інформують про своє бажання бути присутніми на засіданні.      При цьому 36 % суддів ніяк не реагують на присутність журналістів. 34 % ситуацій характеризується зверненням судді до сторін з пропозицією визначитись стосовно можливості присутності ЗМІ. І приблизно чверть ситуацій характеризуються різними за формою негативними реакціями судді на присутність ЗМІ. Досить несподіваний та неоднозначний результат було отримано під час опитування суддів. З одного боку, вони визнають важливість ініціювання ЗМІ широкого громадського обговорення судових проблем. З іншого боку, судді стримано висловлюються стосовно можливості сучасної журналістики "не нашкодити цим", тобто бути конструктивними та об'єктивними.      Як водиться, з урахуванням наведених результатів опитування та з метою пошуку напрямів задоволення інформаційних потреб українців щодо якості судочинства і шляхів його реформування участь керівників засобів масової інформації, що визначають редакційну політику, визнана вкрай важливою в обговоренні цієї проблеми. Так що семінари будуть прожуватися. І є надія, що все таки відбудуться якісь позитивні зміни.       Автор: Станислав Власенко прочтений: 1816 оценки: 0 от 0 © Свидетельство о публикации № 3989  Цена: 1 noo

Ваши комментарии