ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ПОЛТАВЩИНІ
Автор: Станислав Власенко Дата: 04.03.2008 04:10
Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм є не лише джерелом пізнавання світу, але й великим прибутковим бізнесом. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги. Сьогодні для багатьох країн туризм вже став провідним джерелом доходів. Україна за умови залучення інвестицій, також може зробити туризм дуже прибутковою справою. За два останні роки в нашій державі відбуваються бурхливі процеси перетворення туристичної галузі в одну із провідних галузей економіки України. Це, перш за все, пов’язано з прийняттям Державної Програми розвитку туризму в Україні на 2004-2010 роки, ряду Указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України про підтримку розвитку туризму.
На розвиток туризму в Україні впливає кілька чинників. Зокрема, це недостатність методичної та організаційної підтримки підприємництва туристичної галузі та невеликі обсяги інвестицій у розвиток її матеріальної бази. Рівень комфорту більшості готелів, пансіонатів та будинків відпочинку України не відповідає світовим стандартам. У незадовільному стані перебуває сервісна та інформаційна інфраструктура галузі. Безперечно, стримує розвиток туризму низька якість автомобільних доріг.
Державна програма, насамперед, і має розв’язати ці та інші проблеми українського туризму. Передбачено створити умови для залучення іноземних і вітчизняних інвестиційних та кредитних коштів для розвитку матеріально-технічної бази туристичної галузі шляхом розробки і впровадження механізмів залучення та розподілу позабюджетних коштів. До 2010 року планується розробити і виконати проект інвестиційної програми розбудови інфраструктури туризму.
Полтавщина була, є і буде краєм туризму у всіх його проявах. Вона має давні і гарні туристські традиції, знаних і кваліфікованих туристських лідерів, а головне – чудові історико-етнографічні та економіко-географічні передумови, перспективи розвитку цієї специфічної галузі економіки і невід’ємної складової частини життєдіяльності кожної нормальної людини. А для нормальної людини пізнання світу, передусім свого рідного краю, своєї малої Вітчизни, є життєвою потребою виховання у собі патріотизму, без чого людина у цьому житті не може і не здатна повноцінно відбутися. А найбільша цінність кожної держави – її люди.
Чарівна, багата природа, унікальні пам’ятки історії та культури, традиційна гостинність людей на тлі загальновизнаної національної та конфесійної толерантності кличуть у цей куточок України. Це дивний край, де історичні шедеври змагаються з неповторними творіннями природи.
Полтавська область розташована на перехресті важливих економічних, історично-обумовлених шляхів між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем, вона має м’які кліматичні умови, густу мережу річок (Псел, Ворскла, Сула), пов’язаних з головною суднохідною артерією України - Дніпром. Природне багатство доповнюють бальнеологічні і грязьові курорти м. Миргороду, м. Гадячу, Великої Багачки, Нових Санжар (в області діє 12 санаторіїв), пам’ятки садово-паркового мистецтва та регіональні ландшафтні парки. В Полтавській області налічується 337 територій та об'єктів природо-заповідного фонду; 151 заповідник (18 державного значення), 117 пам'яток природи (1 державного значення), Устимівський дендропарк, 18 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва (4 державного значення), 3 регіональних ландшафтних парки, 49 заповідних урочищ.
Вдале проходження магістралі Київ-Харків-Ростов-на-Дону через Полтавщину, зручне залізничне сполучення (в тому числі, столичний експрес Київ-Харків), водне сполучення р. Дніпро сприяє розвитку туризму.
Майже всі райони області є перспективними для розвитку різних типів туризму: оздоровчий (санаторії, профілакторії, турбази), кваліфікований, з активним способом пересування (кінний, водний, велосипедний, гірськолижний), культурно-пізнавальний та культурно-етнографічний, релігійний паломницький.
Найбільш значними туристично-екскурсійними об'єктами області є пам'ятки архітектури Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський, Полтавський Хрестовоздвиженський, Козельщинський Різдва-Богородиці монастирі ХУІІ-XIX ст., скіфське городище УІ-ІІІ ст.до н.е. у с.Більську Котелевського району, Троїцька та Миколаївська церкви, дзвіниця та Тріумфальна арка в смт Диканці, пам'ятки архітектури й музеї (в області 23 музеї державного значення) - краєзнавчий, художній, літературно-меморіальний Панаса Мирного та В.Г.Короленка, музей-садиба І.П.Котляревського у м.Полтаві, музей М.В.Гоголя у с.Великі Сорочинці та заповідник-музей М.В.Гоголя у с.Гоголево (Василівні) Шишацького району, історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви", музей-заповідник українського гончарства в смт Опішні, музей Г. Сковороди в Чорнухах, музей авіації та космонавтики з експозицією літаків в обласному центрі та інші.
На сьогодні визначено мережу туристичних підприємств області (турагентів та туроператорів), загальна кількість яких становить 110. За результатами державної статистичної звітності, за останні три роки спостерігається стале зростання деяких показників туристичної діяльності в області, зокрема з обслуговування іноземних туристів; вітчизняних туристів, які виїжджали за кордон; зріс обсяг екскурсійних послуг та платежів до бюджету, що вказує на зростання інтересу до нашого краю. Особливо інтерес іноземних туристів пов’язаний з відвідуванням пам’ятників Полтавської битви, великою є увага до Сорочинського ярмарку.
Перспективним є культурно-пізнавальний туризм, активно використовуються етнографічні маршрути (Опішне, Миргород, Пирятин – кераміка, Решетилівка – вишивка та ткацтво) з використанням народних промислів та ремесел, їх збереження та відновлення, організація майстер-класів. Разом з тим, ще недостатньо розроблено та використовується фестивальний турпродукт. Традиційно в кожному районі є свої свята (“Бузкового гаю” в с. Диканька, “Осіннє рандеву” в м. Миргороді, “Осіннє золото” в с. Березова Рудка, “Решетилівська весна” та багато інших), під час проведення яких можливо проводити презентації, виставки-продажі виробів народних майстрів для туристів, організовувати групи з числа відвідувачів Миргородських курортів.
Значний потенціал розвитку екотуризму (загальноознайомчі екскурсії з природою даного регіону, де залишились рідкісні та цікаві види фауни, ландшафтні парки, заповідні території). Крім того, в області добре розвинені традиції мисливського та рибальського туризму, відокремлені від заповідних мисливські та рибальські угіддя (в області 39 мисливсько-рибальських господарств Полтавської обласної організації УТМР).
Значні перспективи розвитку в області спортивного, екстремального туризму та з активним способом пересування. Є можливості ефективної експлуатації спортивних баз та таборів, в тому числі, гірськолижного стадіону “Корчак” (с. Стасі), парашутного туризму (м.Полтава), яхт-клубів (м. Кременчук та Комсомольськ), кінних господарств (м.Кременчук, м. Комсомольськ, м. Лубни, м.Кобеляки, смт Котельва, с.Дібрівка Миргородського р-ну, с.Яреськи Шишацького р-ну, с.Березова Рудка Пирятинського р-ну, с.Сухорабівка Решетилівського р-ну) та кінно-спортивних шкіл, з відновлення яких проводиться в області. Створено маршрути з пересуванням по річках на плотах, човнах, кінні експедиції та маршрути (з активним способом пересування: кінний вздовж р. Псьол у В.Багачанському р-ні, кінний козацький ескадрон с. Сухорабівки на Решетилівщіні та на туристичних байдарках по р. Ворсклі на Котелевщині).
Сприяє розвитку туризму робота з вивчення та використання козацької спадщини, відтворення народних свят, вечорниць, тощо. Також з їх використанням розроблено маршрути вихідного дня, що пропонуються жителям області, столиці та великих індустріальних центрів (Дніпропетровськ, Харків).
Перспективним є сільський зелений туризм - специфічна форма відпочинку в селі з використанням природного, матеріального та культурного потенціалу місцевості, пов’язаного з використанням селянського або фермерського господарства, коли проживання, харчування та обслуговування туристів забезпечує сільська родина.
До розвитку галузі туризмі дедалі більше долучається громадськість області. У 2002 році утворено Полтавське регіональне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, основними завданнями якого є: сприяння розвитку сільської інфраструктури; виховання поваги до краси рідного краю, гостинних мешканців сільської місцевості, збереження існуючого культурного та історичного надбання українського народу; сприяння підвищенню зайнятості сільського населення; популяризація сільського зеленого туризму, як виду відпочинку.
Полтавське регіональне Відділення Спілки об’єднує не тільки сільських господарів агроосель, але й представників органів влади, музейних закладів,
туристичних підприємств, народних майстрів, що значно розширює компетенцію діяльності та професіоналізм у вирішенні актуальних питань зеленого туризму. Основні зусилля спрямовані на опрацювання етнографічних маршрутів області, для яких є всі умови, в тому числі, розвинені народні промисли, що налічують багатовікові традиції пращурів.
Для стимулювання розвитку сільського зеленого туризму на Полтавщині, першочергово планується: організація та проведення навчання всіх категорій населення, зайнятих у сфері сільського зеленого туризму (про що вже є домовленість з Обласним центром зайнятості та Фондом підтримки підприємництва); збір та систематизація інформації про туристичний продукт місцевості, створення необхідних баз даних; доробка вже діючих та розробка нових туристичних маршрутів; інформаційна підтримка сільського зеленого туризму та доступ зацікавлених підприємців до інформаційних ресурсів; організація та проведення спільних акцій і програм місцевої влади, громадських організацій та підприємців, задіяних в сільському зеленому туризмі; проведення інформаційних просвітницьких компаній через місцеві та регіональні ЗМІ про перспективи та переваги сільського зеленого туризму.
Рішенням учасників круглого столу регіонального семінару-тренінгу, який проходив у м.Полтаві за підтримки Головного управління економіки олдержадміністрації з проблем “Нові виробничі системи – основи підвищення конкурентноздатності економіки Полтавської області”, створено кластер сільського зеленого туризму - галузеве територіальне об’єднання споріднених підприємств (підприємців) з освітніми, науковими та владними організаціями з метою виробництва та просування на ринок конкурентноздатного продукту. Його основними завданнями є: популяризація сільського зеленого туризму як важливої ланки туристичної індустрії;сприяння розвитку сільської інфраструктури; збереження культурного та історичного надбання нашого народу; залучення громадян до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення. Мета кластеру – навчання, реклама, інформація, координація, юридичні та економічні консультації, допомога в реєстрації підприємницкої діяльності і багато інших завдань, які сприяють успішній діяльності сільських господарів та підприємців.
Розроблено 10 маршрутів зеленого туризму в області, які пролягають через районні складові кластеру. Зокрема, Полтава – Диканька – Гоголево – Шишаки – Яреськи, Полтава – Кротенки – Стасі – Михайлівка, Полтава – С.Санжари – Кунцеве – Н.Санжари –Лучки, Полтава – Солониця – Кобелячок – Григоро-Бригадирівка, Полтава – Лубни – Пирятин, Полтава – Кременчук – Комсомольск , Полтава – Опішне – Котельва, Полтава – Решетилівка – Сухорабівка, Полтава – Миргород – Сорочинці, Полтава – В. Багачка - Білоцерківка.
Винятково важливе значення для розвитку туристичної галузі Полтавщини має структура регіональної індустрії гостинності, що має можливість надавати послуги з проживання та використовуватись для оздоровлення різних категорій населення. У її складі: підприємства розміщення туристів ЗАТ “Полтаватурист”, санаторно-оздоровчі заклади ЗАТ “Миргородкурорт” та об’єднання “Полтавасільгоспоздоровниця”, санаторії, санаторії-профілакторії, готелі, мотелі, кемпінги різних форм власності.
Підприємства розміщення туристів, які належать до ЗАТ “Полтаватурист”: пансіонат “Кротенківський”, турбаза “Нові Санжари”, турбаза “Сонячна” (с. Липове Глобинського району), туркомплекс “Турист” (м. Полтава), турготель “Кремінь” (м. Кременчук).
Об’єднання “Полтавасільгоспоздоровниця” нараховує 6 підприємств області: санаторій “Сосновий бір” (Зінківський р-н, с.Власівка), санаторій “Лісові поляни” (Полтавський район с. Терентіївка), санаторій “Псьол” (смт Велика Багачка) та 3 літні оздоровчі табори.
ЗАТ “Миргородкурорт” об’єднання “Укрпрофоздоровниця” нараховує 4 санаторії в м. Миргороді: санаторії “Березовий гай”, “Миргород”, “Хорол”, “Полтава”.
Крім цього, працюють ще ряд санаторіїв ( у м. Миргороді: “Південний”, “Слава”, “Миргород”; у Нових Санжарах – “Антей” та “Нові Санжари”), 9 будинків відпочинку, 35 дитячих літніх оздоровчих таборів, 30 готелів (12 з яких на балансі комунальних підприємств області) та підпорядкованих підприємствам області різних форм власності. Останнім часом в області та обласному центрі реставровані культурно-історичні пам”ятки, побудовано багато цікавих культових обє”ктів, проведена реконструкція та модернізація культурно-видовищних закладів. Разом з тим, викликає занепокоєння стан матеріально-технічної бази готельних господарств, рівень яких не відповідає сучасним вимогам, та потребує вдосконалення і розвитку їх інфраструктури за рахунок невеликих приватних готелів на 10 – 20 місць. Більшість таких споруд, побудованих у 70-80 роки, не відповідають міжнародним стандартам.
Ця проблема постає під час проведення Сорочинського ярмарку, тому що біля Великих Сорочинців також відсутні готелі належного рівня. У 2000 році у м.Полтаві введено в експлуатацію готель “Галерея”, а в 2004 році – готель “Палаццо”, що відповідають вимогам «4 зірки», але їх потужність не є достатньою. Істотно недостатня кількість готельних місць першого класу та “люксів”. Найближчим часом у м.Миргороді буде введено в експлуатацію реконструйований готель “Миргород”.
Подолання цих негативних факторів потребує капітальних вкладень і активних дій з боку держави та місцевих органів влади за такими напрямками інвестування: а) рекреаційнні об’єкти соцкультпобуту, б) заклади розміщення та санаторно-курортні заклади, в) розбудова інфраструктури зеленого туризму.
В останні роки намітились чіткі тенденції до сталого зростання обсягу інвестицій в туристичну галузь. Проте треба зважати на те, що інвестиції в туристичну інфраструктуру носять довгостроковий характер, окупність коштів здійснюється протягом 7 років.
Разом з цим, всі суб’єкти господарювання туристичної галузі є недержавними організаціями, які ще не стали потужними центрами і не можуть суттєво впливати на розвиток туризму в регіоні, мають наявну потребу в інформаційно-правовій та рекламній підтримці з боку держави.
Попри певні досягнення існує ряд проблем щодо розвитку туристичної галузі в регіоні. В області затверджена сесією обласної ради Обласна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Фінансування ж туристичної галузі з Державного бюджету не здійснюється, відсутній Державний код бюджетної класифікації.
В більшості районів області також розроблені відповідні районні програми, які не затверджені місцевими радами, кошти на розвиток туризму в районах не виділяються.
Гальмуючими факторами також є невідповідність нормативно-правової бази міжнародному законодавству; обмеженість наявного інвестиційного потенціалу туристичної та курортної галузей; недостатня за обсягами фінансування державна підтримка рекламування обласного туристичного продукту на внутрішньому і міжнародному ринках; недосконала система обліку суб’єктів господарювання, що надають послуги розміщення (готелів, мотелів, кемпінгів); невідповідність переважної кількості туристичних закладів міжнародним стандартам – високий ступінь морального та фізичного зносу матеріально-технічної бази підприємств, технологічна відсталість, низький рівень комфортності проживання та запропонованих послуг.
Їх подолання неможливо без реалізації головних завдань державної політики в області на наступні роки щодо гармонізації нормативно-правової бази та здійснення заходів щодо виконання державних цільових програм. Такими є:
- визначення існуючих та потенціальних територій та туристичних продуктів, які мають шанс розвитку (на основі багатопоказникового аналізу туристичної привабливості районів – комунікаційна доступність, транспорт, заклади розміщення, харчування; культурне багатство - історико-культурні заклади, етнографічні та митецькі заходи (виставки, фестивалі, свята), атракції та розваги національного та екстремального напрямку, природно-заповідний фонд, тощо).
- збільшення обсягів інвестицій в основний капітал підприємств туристично-рекреаційного призначення, у тому числі залучення іноземних інвестицій. Реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного бюджету та за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями. Стимулювання будівництва та реконструкції об’єктів туристичної та курортно-рекреаційної інфраструктури, використання інвестиційного потенціалу для розвитку матеріально-технічної бази підприємств туристичної та курортної галузей. Вирішення питання щодо оформлення інвестиційних пропозицій для перебудови непрацюючих об’єктів соціально-культурного призначення в районах, перспективних для розвитку туризму.
- всебічне сприяння органам місцевої влади у реалізації їх прав та повноважень щодо виконання заходів державної політики в туристичній та курортно-рекреаційній галузях на районному рівні; стимулювання комплексного підходу, системності та послідовності розвитку індустрії туризму в районах.
- сприяння розвитку сільського зеленого туризму, розбудові “коридорів зеленого туризму”, інших напрямків туристичної діяльності (спортивний, активний, екстремальний, паломницький). Розбудова інфраструктури туризму, створення нових маршрутів та розширення спектру послуг, запровадження кластерної моделі розвитку галузі. Всі програми з реконструкції і благоустрою міст та населених пунктів повинні враховувати і сприяти стимулюванню пріоритетних напрямків розвитку туризму в області.
- сучасний маркетинг туристичних послуг. Створення багатопрофільного туристичного продукту та його просування на внутрішньому та міжнародному ринках. Сприяння розширенню міжнародного співробітництва галузі; підвищення рівня рекламно-інформаційної діяльності. Залучення громадських та благодійних організацій до участі у налагодженні рекламно-інформаційної діяльності для поширення інформації про туристичні можливості Полтавщини. Комплексного підходу до організації збору статистичної інформації суб’єктів туристичної діяльності для отримання достовірної інформації про кількість відвідувачів, надходження коштів до обласного та місцевих бюджетів, капіталовкладення, тощо.
Також можна виокремити і систему ризиків щодо розвитку туристичної галузі, як збереження низької інвестиційної привабливості обласної економіки для інвесторів та низької платоспроможності населення, непередбачувані підвищення цін у суміжних галузях економіки, падіння курсу національної валюти та посилення інфляційних процесів.
В цілому ж Полтавщина має все необхідне для розвитку туризму: природні умови, історико-культурні, матеріальні, людські ресурси. Туризм може й повинен стати одним з найефективніших засобів одержання прибутків, стимулювання ринкових відносин, активного впливу на розвиток сумісних галузей економіки, зайнятість населення, поліпшення роботи по охороні пам’яток історії, підвищення культурного рівня населення.
Зрозуміло, що виведення України до числа передових туристичних держав світу є завданням комплексним і вимагає системних зусиль від усіх гілок влади. Для цього необхідно буде вирішити певні законодавчі проблеми, узгодити роботу усіх учасників туристичного ринку та через системне фінансування, політичну та ідеологічну підтримку забезпечити сталий розвиток туризму. Здійснення у повній мірі вищезгаданих заходів не тільки допоможе розвитку туристичної галузі, але й сприятиме зміцненню економіки всієї країни, а значить і підвищенню добробуту українців.
Підготовлено управліннями культури і туризму та з питань внутрішньої політики облдержадміністрації
|
Ваши комментарии
|
Чат
Опросы
Музыка
Треки
НеForМат
Академия
Целит
Юрпомощь
О сервере
О проекте
Юмор
Работа
О нас
Earn&Play
Для контактов
skype:noo.inc
|
